Топ-10 найкращих клубних команд в історії українського футболу

Топ-10 найкращих клубних команд в історії українського футболу

«А чи змогла би ця команда конкурувати із сучасною?» – запитував наприкінці 1990-х у Валерія Лобановського тележурналіст під час ветеранського матчу за участі «Динамо» зразка 1980-х. «Ні, – одказав метр, збивши медійника з ліричного ладу. – Футбол пішов уперед!» Звісно, популярна гра не стоїть на місці, й сучасні підкорювачі вболівальницьких сердець назагал набагато універсальніші за попередників, однак спокуса порівняти різні генерації різних топ-команд вабить уболівальника, ніде правди діти. Спробуймо визначити кращі українські клубні команди всіх часів.

1. «Динамо» (Київ)-1975

Цю команду найавторитетніші фахівці заохотки вважали еталонною в європейському футболі на екваторі 1970-х. Вона брала глядацькі симпатії, що називається, огребом. Кубок володарів кубків, Суперкубок УЄФА, золоті медалі союзної першості (+5 від «Шахтаря», який став тоді 2-м у чемпіонаті СРСР) – перелік тогорічних звитяг київського клубу вражає! La Gazzetta dello Sport назвала фінал Кубка Кубків «Динамо» – «Ференцварош», виграний динамівцями з рахунком 3:0, «найкращою рекламою футболу». Автор книжок із тактики футболу британець Джонатан Уїлсон писав: «Динамо» Лобановського могло пресингувати, закривши суперника на його половині поля та відбираючи м’яч віддалік своїх воріт, але вони так само могли закритися на власній половині поля, граючи переважно на контратаках. Одна річ незмінна: володіючи м’ячем, ти мав прагнути, аби ігрова зона була якнайширшою та навпаки».

Неабияку значущість мала й соціальна складова тих звитяг динамівців: у застійному СРСР, що стояв у чергах на квартири, слухав «ворожі» радіоголоси, відчував дефіцит шоколадних цукерок (у 1975-му такий сягнув апогею!), опановував мопед «Верховина-5», здавав макулатуру, дістаючи взамін дефіцитні книжки, з’явився відчутний на дотик привід для гордощів. Ще б пак, у шалено популярній у світі футбольній галузі ми успішно конкуруємо навіть із найкращими світовими зразками (а чемпіонів світу-1974 в складі переможеної киянами в Суперкубку УЄФА «Баварії» було аж-аж-аж!)!

2. «Динамо» (Київ)-1986

Знову Кубок Кубків і союзне чемпіонство в киян. І за другим заходом у фіналі європейського клубного турніру суперник – цьогораз мадридський «Атлетико» – подоланий із рахунком 3:0 (назагал із п’яти ігор Кубка Кубків, що припали на 1986-й рік, кияни чотири виграли із великим рахунком). Радісна звістка про перемогу для охопленого постчорнобильськими турботами Києва! А українська преса називає Кубок Кубків «давнім знайомим». Наново за підсумками року Золотий м’яч найкращого футболіста Європи в динамівця – компанію Олегу Блохіну в клубі обраних склав Ігор Бєланов. Союзне чемпіонство далося складніше, ніж у 1975-му. Вперше в своїй історії союзне «золото» динамівці вибороли не достроково, а у вирішальній грі проти прямого конкурента. Московських одноклубників вельми теплого грудневого вечора під пильним наглядом 100-тисячного загону рідних уболівальників було подолано з рахунком 2:1.

І знову – пресинг як фірмова ознака футболу Лобановського. Синхронність командних дій, помережана філігранною майстерністю яскравих індивідуальностей, принесли київському клубу світову славу. Авторитетний британський часопис World Soccer у рейтингу кращих команд футбольного 1986-го відвів київському «Динамо» 2-ге місце – одразу за тогорічними чемпіонами світу аргентинцями.

3. «Динамо» (Київ)-1999

Цю команду супроводжувала вже трохи інша риторика, Лобановський її визначав не як «команду зірок», а як «команду-зірку». Хоча й зірками вона не була обділена. Із неї вийшов і третій український володар «Золотого м’яча» – Андрій Шевченко. Щоправда, почесний приз він здобув дещо згодом і захищаючи кольори іншого клубу. «Динамо»-99 було близьким до «золотого хет-трику», або треблу: дублю в Україні та виграшу Ліги чемпіонів. Внутрішній дубль підкорився команді Лобановського без особливих проблем (як у фіналі Кубка України Шевченко пробіг пів поля, зухвало обійшов кількох галичан і поцілив у ворота!), натомість європейська одіссея скінчилася за крок до фіналу. У чвертьфіналі кияни здолали за сумою двох матчів мадридський «Реал» (1:1, 2:0), а в півфінальній драмі поступилися «Баварії» (3:3, 0:1).

4. «Шахтар»-2009

«Шахтар» переміг в останньому в історії розіграші Кубка УЄФА. Й що надто приємно для донеччан, на шляху до євротрофею за крок до фіналу було подолано принципового внутрішнього суперника – київське «Динамо» (1:1, 2:1). Вирішальна гра проти німецького «Вердера» склалася на користь українського клубу – 2:1. Піднятися на щабель вище в нашому хіт-параді «Шахтарю»-2009 не дали змоги безваріантно програний тому таки «Динамо» чемпіонат і болюче фіаско у фіналі Кубка України, де євротріумфаторів здолала куди скромніша полтавська «Ворскла». Менше з тим, звитяжна формула, винайдена Мірчею Луческу, – українське руйнування + бразильський креатив – на довгі роки стала візитівкою гірників. Ця сума й надалі неоднораз приносила їм успіх, щоправда, вдруге європейської вершини помаранчево-чорні поки що не сягнули.

5. «Дніпро»-2015

Невже лише без малого шість років пройшло від найуспішнішої єврокубкової кампанії в історії «Дніпра»! Здається, цей часовий проміжок увібрав у себе кілька життів! Де тепер ти, той «Дніпро», що дарував радість уболівальникам усієї нашої країни, на шляху до фіналу Ліги Європи зібравши тогоріч скальпи знаних єврокубкових бійців: «Олімпіакоса», «Аякса», «Брюгге» та «Наполі» (здавалося, святкувати звитягу над неаполітанцями висипав на футбольне поле весь НСК «Олімпійський»)! На жаль, програний «Севільї» фінал став лебединою піснею того славного колективу, де під орудою Мирона Маркевича творили дива на полі Євген Коноплянка, Джаба Канкава, Денис Бойко, Євген Селезньов (Цар, як прийнято звати Євгена у футбольному середовищі, не стримував гірких сліз після програного андалусійцям фіналу) та їх партнери. Канонічному «Дніпру» після фіаско у фіналі Ліги Європи залишалося жити кілька років…

6. «Динамо» (Київ)-1985

На той футбольний рік уболівальники «Динамо» чекали з дещицею остраху, але й зі шматом надії. 10-те місце в чемпіонаті СРСР-1984 не давало забагато підстав для оптимізму. Та й перший домашній двобій на засніженому Республіканському проти московських автозаводців посилив мінорні мотиви. Торпедівці, в яких не останню скрипку відігравав щедротно атакований сніжками від київської торсиди нещодавній динамівець Леонід Буряк, домоглися вольової перемоги в столиці України. Знов за рибу гроші? Та ні, кияни знесли футбольні злигодні, поступово гра команди налагодилася, на головну арену України підтягнулися вболівальники, й «Динамо» заходилося віддячувати їм за терплячість. У результаті було зроблено «золотий дубль» (у фіналі Кубка СРСР у запеклому протистоянні переграно донецький «Шахтар», а в чемпіонаті команда Лобановського весь рік тримала на відстані найближчих переслідувачів – «Спартак» і «Дніпро»). У 1985 році «Динамо» вдало склало і євроіспити, послідовно подолавши в Кубку Кубків нідерландський «Утрехт» і румунську «Університатю». І головне: в Києві поновився футбольний бум, адже тричі того року на трибунах Республіканського збиралася стотисячна авдиторія.

7. Динамо» (Київ)-1977

Після року розчарувань, яким став для «Динамо» 1976-й, кияни знову конкурентоздатні як на внутрішній, так і на міжнародній аренах. Вольове переборення в чвертьфіналі Кубка чемпіонів «Баварії» і приборкування гладбахської «Боруссії» (суха, проте мінімальна звитяга) у першому півфінальному матчі – чудовий заспів сезону. На жаль, вийти у фінал головного єврокубка не судилося. Однак у чемпіонаті динамівці здобули низку ефектних перемог. Зокрема подужали «Чорноморець» із рекордним для радянських часів рахунком 8:0, подолали опір головних своїх суперників у тому чемпіонаті – тбіліського «Динамо» (2:0) та московського «Торпедо» (3:1), ефектно переграли міцний того сезону «Локомотив» (3:0) і поставили масну чемпіонську крапку в двобої проти «Кайрата» (4:0).

8. Динамо» (Київ)-1974

Початок славного шляху команди Лобановського – Базилевича осяяний «золотим дублем» (у фіналі національного кубка в додатковий час кияни тричі вражали ворота «Зорі») та переможною євроходою (вихід в євровесну в Кубку Кубків). У чемпіонаті найефектнішою виявилася перемога над «Зенітом», який на момент матчу проти киян мав порівну очок із головним фаворитом і зручно розташувався нагорі турнірної таблиці. Надокучний дощолий, що не припинявся в столиці України впродовж усього матчу киян і ленінградців (екватор літа такий був!), не завадив динамівцям довести свою незаперечну перевагу. П’ять голів киян у ворота гостей (чотири рази відзначився Олег Блохін) залишилися без відповіді. 40 000 динамівських уболівальників на трибунах (що їм інтенсивний дощопад!) шаленіли від радощів!

9. Динамо» (Київ)-1966

Віктор Олександрович Маслов так само створив колектив, достойний потрапляння до десятки кращих українських команд всьогочасся. Це був найкращий маслівський сезон у Києві! Конкуренції у чемпіонаті динамівцям не зміг скласти ніхто. Найближчі переслідувачі – ростовський СКА та бакинський «Нафтовик» (жодних москвичів на п’єдесталі!) – відстали відповідно на 9 й 11 очок. У чвертьфіналі Кубка СРСР за аншлагу на рідному стадіоні динамівці не залишили шансів московському «Спартаку» – 4:1 (дублем відзначився Йожеф Сабо). А у фіналі Кубка в морозній листопадовій Москві кияни впевнено подужали тамтешніх автозаводців. На м’ячі Анатолія Бишовця та Андрія Біби москвичі (а в їх складі був сам Едуард Стрєльцов!)  не відповіли жодним голом.

10. «Шахтар»-2020

Торішній «Шахтар» замикає нашу десятку. Гірники впевнено долали європейських суперників на шляху до півфіналу Ліги Європи, хвацько взялися за «Реал» на груповому етапі Ліги чемпіонів (Королівський клуб двічі змушений був визнавати свою безсилу проти помаранчево-чорних), неоднораз вигравали в календарних матчах чемпіонату в головного свого внутрішнього суперника – київських динамівців. Надовго вбилася в тямку й 23-очкова перевага команди Луїша Каштру над киянами в остаточній турнірній таблиці сезону-2019/20. Були й провали, куди без них! «Інтер» (0:5) та гладбахська «Боруссія» (0:6) закарбуються в пам’яті надовго. Хай там як, а потрапляння нинішнього «Шахтаря» до найкращих українських команд усіх часів сяк-так реабілітує нинішнє українське футбольне малокартиння.

***

Так, безперечно, й команди «Динамо» (Київ)-1961, 1980, 1981, 1990, 1997 залишили свій слід в історії футболу. Й «Зоря»-1972, й «Дніпро»-1983 та -1988 грали першу скрипку в радянському футболі, щоправда, не надто довго. Й «Шахтар» початку 2010-х рр. демонстрував футбол, який милував око. Однак усім цим командам не вистачало незламності. Успіхи в чемпіонаті часто-густо супроводжували невдалі євровояжі або/та непереконлива гра в національному кубку.

Хай там як, а вболівальник завжди живе вірою. Вірою в те, що кращі часи для його улюбленців повернуться (а для молодих самобутніх зухвальців настануть). Плекаю надію, що 2020-ті, попри свою буремність, що яскраво накреслилася вже на їх початку, принесуть нам миті футбольного щастя, і милий серцю футбол у виконанні НАШИХ команд ми не діставатимемо із закамарків пам’яті, а споглядатимемо власнооч із трибун стадіонів! Наробимо галасу в футбольній Європі?!

Читайте також: Топ-10 найкращих голкіперів в історії України

Олексій РИЖКОВ

09:00
RSS
Нет комментариев. Ваш будет первым!